Герус О. Новацький табір Станиці Львів “СНІД”

З 22 по 29 червня 2007 р. поблизу села Бендюги (Сокальщина) відбувся львівський станичний новацький табір “СНІД” (Середземелля новаків і драконів). Учасниками табору були новаки і новачки з таких роїв: “Грицики” (г.ч.32), “Проліски” (г.ч.8), “Смаколики” (г.ч.8), “Скелетики” (г.ч.9), “Хижики” (г.ч.9), “Пічкурята” (г.ч. 31).

Легендою цього року стала вигадана казка про країну Середземелля, яка була захищена чарами 6 драконів, проте час чарів от-от має вичерпатись, саме тому новаки покликані створити королівства і отримати камені з закляттями від 6 драконів. Кожен дракон мав свій характер і вигадував різноманітні завдання. Кожного ранку кожен рій обирав з-поміж себе першуна, який ішов на раду першунів.

На раді новаки отримували зашифроване послання від дракона і намагались вгадати що на них чекає сьогодні. Кожен новак мав таборову книжку, до якої міг зібрати малюнок дракона. Малюнок дракона складався з чотирьох шматків, відповідно картки можна було шукати у спеціально відведений час по терені табору, або потрапити у кімнату карток. Новаки також обмінювались картками аби скласти свого дракона.

Табір минув швидко і весело, і одразу по його завершенні два рої вирушили у мандрівку на Сокіл, де свої вчинками намагались бути схожими на святого Юрія, який також поборов змія.

На Соколі відбувся перехід рою “Проліски” до юнацтва. Ніч, алярм, мальтійський хрест перед оселею виставлений вічками, останній новацький привіт готуйсь, випробування і повязування малинових хусток – пластова романтика…

Ну от, я нарешті маю час писати.

Табір минувся фантастично, тема драконів себе виправдала на всі 100. Діти весь час були зайняті, їм було цікаво, можливо були трохи перевтомлені, але нічого. Фото обіцяю скоро – як тільки їх отримаю від наших фотографів.

Єдине, що мене доводило і безперервно злило – це адміністрація бази, з якою доводилось безперервно воювати, які хотіли на нас “нагрітись”, а одного чудового дня попросили застави 9500 за ті гроші, що мають прийти з міської ради, або – виселяйтесь. Випускний, де цілу надворі гриміла музика, їдальня, яку весь час треба було “строїти”, дитина з підозрою на перелом, яку дирекція відмовилась вести на рентген – і це треба було зробити власним коштом. Одним словом, дивуюсь, як я не посивіла за той час.

Зате на мандрівці на Сокіл нам вдалось забути про всі негаразди і просто побути – пластова оселя, неймовірний краєвид, природа довкола. Місце, де дітей не треба нічим займати, бо завжди можна ловити коників – стрибунців.

Відчуття того сторічного пластового духу, який там витає, одним словом – пластова казка. Вночі відбувся перехід моїх новачок до юнацтва, дуже мило, тож тепер я “бездітна”.

Табір позаду, залишилось написати звіт, роздати відзначки і футболки, законсервувати враження і відкривати їх час до часу, коли буде сумно.

Залишити коментар

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.