Народжений 18 липня 1931 р., у Винятинцях коло Заліщик. Проживав в місцевості Елкінс Парк (Філадельфія, ПА). Одружений з пластункою, батько 3 дітей, усі є пластунами.
Пластове життя і діяльність
Вступив до Пласту у 1943 р., Коломия. Продовжував юнацтво у Міттенвальді: гуртки “Сокіл” і “Олень”, 5-го Куреня УУПЮ ім. сот. Федора Черника.
В УПЮ був гуртковим, курінним писарем, пізніше займав провідні пости в УСП і УПС. Був виховником і виконував обов’язки зв’язкового, кошового і станичного. На рівні ширших завдань був референтом вишколу, член булави УПС, крайовим референтом УПН, булавним УПН, провідником Орлиного кругу, двічі головою ГПБ, головою ГПР, редактором “Вогню Орлиної Ради”.
Комендант таборів УПЮ (сухопутних і водних) і УПН; вишколів морського пластування, Рад Орлиного Вогню; уклав дев’ять збірників методичних матеріялів для новацтва; ініціятор Акту повернення пластової ідеї й традицій в Україну, установлення формальних зв’язків зі Світовим Скавтським Бюром; довів до закінчення і публікації Правильник УПС.
Відзначення: четверте пластове відзначення УПЮ; перше УСП; Орден Святого Юрія в золоті і двічі в сріблі.
Дозвілля: лещетарство, плавання.
Був членом 10 куреня УПС «Чорноморці» імені Святого о. Миколая.
Професійна діяльність
Військовий лікар, полковник американської армії (у відставці), випускник школи командування й генштабу, ветеран В’єтнаму. Дипломований спеціяліст Охорони здоров’я. Колшній шеф Відділу превентивної медицини і заступник коменданта головного військового шпиталю ім. Волтера Ріда у Вашингтоні, дорадник головного лікаря армії щодо контролі недуг.
Член Наукового Товариства ім. Шевченка, Українського Лікарського Товариства Північної Америки (колишній голова відділу Меріленд). Член 8 американських професійних товариств.
Громадська діяльність
Був головою Корпорації св. Трійці у Вашинґтоні, довів до створення парафії та започаткування будови церкви. Автор кількох наукових праць. Був головою Фундації “Добро Творити”.
Біографії Ореста Гаврилюка розміщені в енциклопедіях Української Діяспори, Коломийщини, Сучасної України, в збірнику “Українці в Північній Америці”.
Кредо пластової діяльності:
Досвід минулого і труд майбутнього життя. Пласт мусить неухильно зберігати ідейні первні устійнені Дротом. Майбутнє розквіту Пласту в Україні, місія Пласту – берегиня українськості молоді діяспори.
Відійшов на Вічну Ватру 14 жовтня 2012 року.