Мукачівський осередок Пласту розпочав свою діяльність зовсім недавно, але обидва новацькі рої, “Саламандрики” і “Ліснички”, з допомогою своїх виховників вже активно опановують найголовніші істини Пласту. А що може бути цікавішим для новака, як не мандрівка? Тільки мандрівка до найдавнішої та найславнішої оселі Пласту – Пластового табору-музею “Сокіл”.
Навантаживши свої наплічники найнеобхіднішим, “Ліснички” та “Саламандрики” останньої п’ятниці липня вирушили у свою першу дводенну мандрівку. На “Перший виклик” помандрувало 8 новаків разом з братчиком Миколою, сестричкою Олександрою, а також Ларисою та Віталієм Пантелюками. Кілька годин автомобілем – і чудові пейзажі Прикарпаття сповістили про наближення до мети мандрівки: Пластового табору-музею “Сокіл”, який знаходиться на лівому березі річки Лімниця поблизу с. Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області.
“Перший виклик” був насичений подіями, цікавою інформацією та веселими іграми. Новаки з Мукачева дізналися про історію виникнення Пластового табору-музею “Сокіл”, оглянули курені та вежу імені Степана Бандери, капличку Святого Юри, цікаві і важливі для кожного пластуна місця. Щороку саме тут відбуваються літні табори для пластового юнацтва, вишколи та семінари. Решту дня новаки не сиділи склавши руки, вони прагнули ставати щораз кращими, а тому сумлінно брали участь у майстерках, що їх проводила сестричка Олександра. Вправні і вмілі мукачівські новаки виготовили закладки-гусениці, пухнастих хамелеончиків, а також відчули себе художниками під час майстер-класу з малювання плямами. Другого дня братчик Микола проводив з новаками веселі ігри з тім-білдінгу та екскурсії околицями. Було багато-багато спілкування, веселих жартів та усмішок.
Саме тут, на “Соколі”, запала для мукачівських новаків перша вечірня ватра, теплоти якій додавали пісні у супроводі гітари. Для наших мандрівників тут все було по-особливому, бо все було вперше. З “Першого виклику” поверталися додому сповнені яскравих вражень і незабутніх спогадів, а ще з великим бажаннями повернутися на “Сокіл” знову.
Автор: Олеся Гузинець, Станиця Мукачево
*